|
Статті
1. Позитивная кредитная история – важная составляющая репутации клиента-заемщика
2. Перекредитование: зачем, как, почем
3. Строим дом в кредит
4. Кредитный брокер: Роскошь или способ сэкономить?
5. «Власні фінанси»: Між крокодилом і левом
«Власні фінанси»: Між крокодилом і левом
Як зекономити тиждень під час оформлення кредиту або Яка користь від кредитних брокерів.
З розвитком роздрібного кредитування на ринку з’являються нові фінансові інститути: оператори ринку споживкредитування, колекторські компанії (з вибивання боргів) тощо. Поступово укорінюється в Україні й кредитний брокеридж — посередництво при кредитуванні. Кредитні брокери — сполучна ланка між кредитними організаціями (банками, кредитними спілками) і потенційними позичальниками (див. «Що робить кредитний брокер»).
В Україні ринок кредитних брокерів лише почав формуватися. За словами виконавчого директора компанії CreditStar Україна Любові Слободенюк, роком народження українського кредитного брокериджу можна назвати 2006-й: «Зараз на ринку працює близько 10 компаній, які спеціалізуються на кредитному посередництві». «Задавши у пошуку на російських сторінках інтернету словосполучення «кредитний брокер», ви отримаєте довгий список професійних компаній. В Україні ж у кращому разі — посилання на сайти однієї-двох компаній», — порівнює старший консультант консалтингового центру «Кредит-Експерт» Олександр Токмиленко.
Таку пізню появу кредитних посередників в Україні пояснюють не лише відносною нерозвиненістю кредитування як такого, а й ментальністю українців. «Потенційного позичальника складно переконати, що, заплативши $150-200 за послуги брокера, наприклад, при оформленні кредиту на автомобіль, він заощадить $1000-1500 за весь період кредитування й уникне зайвої біганини протягом тижня-двох по банках, спілкування з кредитними інспекторами та збору додаткових документів», — скаржаться посередники.
У розвинених країнах усе навпаки: за допомогою до кредитних брокерів звертаються 8 з 10 позичальників. «У світі кредитні брокери відіграють роль незалежного фінансового радника. Приміром, у США до 80% іпотечних кредитів видаються через іпотечних брокерів. В Англії існує до 5 тис. різновидів програм кредитування, розібратися в яких без допомоги брокера вельми складно. За кордоном багато брокерів працюють по 18-20 років — вони цінують свою репутацію й зацікавлені у наданні якісного сервісу клієнтам», — каже Наталя Мацієвська, начальник відділу кредитного андеррайтингу Міжнародного іпотечного банку.
Від 1 до 20
Вартість послуг кредитного брокера залежить насамперед від виду кредитування. При іпотечній позиці клієнту доведеться заплатити посереднику від 1 до 5% суми кредиту, у випадку автокредитування — 1-7%, споживкредитування — до 20%. Розмір винагороди також може залежати від часу, витраченого на роботу з позичальником, та «проблемності» клієнта — недостатньо платоспроможний позичальник або клієнт з поганою кредитною історією платить посереднику за великою ставкою.
Кредитний 2006 р.
У деяких брокерських компаніях плату за обслуговування з позичальників взагалі не беруть — послуги оплачують інші учасники ринку. Наприклад, банки, зацікавлені в залученні нових клієнтів, страхові, оцінні компанії, ріелтери або продавці товарів, купованих у кредит (автосалони, магазини мобільних телефонів). «На ринку є кредитні брокери, які пропонують свої послуги безплатно. Зазвичай компанія приводить клієнта в банк, отримуючи за це комісійні за партнерським договором з фінустановою (до 1% суми кредиту). Так само працюють і багато брокерів при ріелтерських агенціях. За такої схеми клієнта ведуть не до найвигіднішого банку, а до того, котрий дасть найбільший відсоток посереднику», — розповідає Олександр Токмиленко. «Ми заробляємо на комісіях банків. У нас стандартна комісія для будь-якого банку — від 0,5 до 1% залежно від суми оборудки: хто саме з банків заплатить, нам байдуже», — заперечує Любов Слободенюк.
Однаково корисні
Кредитні брокери переконані у винятковості та корисності своїх послуг. Резони прості: кількість програм кредитування в Україні постійно зростає. Чи не кожен з операторів ринку має у своєму арсеналі 3-5 різних продуктів зі споживчого кредитування, кілька програм з іпотеки, автокредитування, кілька кредитних ліній тощо. При цьому кредитуванням роздробу в Україні займаються близько 70-90 банків, не кажучи вже про кредитні спілки та операторів ринку споживкредитування.
Зорієнтуватися в такій кількості інформації потенційному позичальникові практично нереально. «Спробуйте без інтернету, а його немає в більшої частини населення, знайти телефон якогось банку, потім зателефонувати туди з метою уточнити, чи надає банк потрібний вам вид кредитів, і з’ясувати умови кредитування. Результат пошуку одного дня: 5-6 банків, при цьому три з них доведеться відвідати особисто. Для людини, зайнятої по буднях з 9.00 до 18.00, залишається тільки субота, але не в усіх банках вона робоча», — роз’яснює суть проблеми директор компанії «Кредитний Брокер «АРМА» Андрій Самченко.
Проте навіть якщо позичальникові вдалося зібрати цікаву йому інформацію, не факт, що він зможе вибрати оптимальну програму кредитування. Вартість кредиту залежить не лише від номінальної відсоткової ставки, декларованої банком, а й від розміру додаткових комісійних платежів (який варіюється залежно від терміну кредитування, розміру початкового внеску, суми кредиту тощо). «Позичальник до самого моменту підписання кредитного договору може не знати про всі комісії та внески. Завдання кредитного брокера — надати клієнту інформацію й розповісти про всі можливі витрати на оформлення та обслуговування кредиту», — пояснює Олександр Токмиленко.
Консультація, як правильно підтвердити неофіційний дохід перед банком, також може входити до портфеля послуг кредитного брокера.
Примітно, що про користь кредитних брокерів твердять не тільки вони самі (що не дивно), а й комерційні банки. «У будь-якій світовій економіці є страхові брокери, є кредитні брокери та лізингові брокери. Позичальники не завжди можуть знайти спільну мову з банком: у банку своє бачення проблеми, у бізнесу й населення — своє. У деяких випадках без посередника не обійтися», — вважає голова правління Родовід Банку Денис Горбуненко.
Банки, працюючи з кредитними посередниками, заощаджують на філіальній мережі, розвантажують роботу кредитного відділу. Для банкірів робота з брокерами — ще один канал дистрибуції продуктів та послуг. «Серед переваг роботи з брокером для банку — додаткові гарантії повернення кредиту (посередник може виступати поручителем за кредитом), а також мінімізація банківських ризиків, пов’язаних з процесом кредитування. Приміром, якщо кредит видає невеликий банк, кредитний брокер може якісніше перевірити об’єкт застави, ніж фахівці банку», — розповідає головний економіст відділу кредитування фізичних осіб банку «БІГ Енергія» Віра Панченко.
Утім, практика українського та російського ринків свідчить про те, що в кредитного брокериджу чимало підводних каменів.
Лиси й коти
«Діалог між брокером і клієнтом нерідко нагадує розмову Буратіно з Лисою Алісою та Котом Базиліо: «Ми покажемо, куди вкласти золоті монети». Вірити доводиться лише на слово», — іронізує Андрій Самченко. «Гарантією того, що брокер не обдурить позичальника, може слугувати тільки слово честі», — погоджується Любов Слободенюк. А Віра Панченко серед недоліків кредитного брокериджу називає можливий конфлікт інтересів банку та брокера: «Для кредитного брокера головне, щоб оборудка відбулася: подальші відносини банку з позичальником його не цікавлять. Тому несумлінні посередники можуть зловживати довірою фінустанов, прикрасивши характеристики потенційного клієнта, що може спричинити проблеми для банку».
«Недоліки кредитного брокериджу — випадки шахрайства, які, на жаль, уже були на ринку споживчого кредитування. Хоча такі факти намагаються замовчувати і брокери, і банкіри», — розповідає Денис Горбуненко. На ринку відомі випадки, коли несумлінні посередники (так звані чорні брокери) обманювали банкірів, надавши підроблені документи — довідку про доходи та інші аж до документів, що засвідчують особу позичальника. Такі нехитрі схеми здебільшого застосовуються в експрес-кредитуванні (найчастіше у сегменті споживкредитування), коли часу на перевірку інформації банк практично не має. У таких випадках може постраждати і позичальник. Приміром, якщо буде виявлено змову позичальника з чорним брокером, про майбутні кредити він може забути і, можливо, доведеться поспілкуватися з правоохоронними органами.
Наздогнати Америку
Майбутнє у кредитних брокерів в Україні більш ніж безхмарне, впевнені учасники ринку: обсяги роздрібного кредитування зростають небувалими темпами. У 2006 році населенню видано у 2,3 разу більше кредитів, ніж у 2005-му і майже вп’ятеро більше, ніж у 2004-му. Зростає й кількість кредитних програм, з’являються нові види кредитування. Тому й прогнози збільшення обсягів послуг кредитних посередників украй оптимістичні — до кінця 2008 року ринок досягне російського рівня (10-20% усіх кредитних угод). Щоправда, на 2007 рік прогнози помірні. «На сьогодні в Україні класичних кредитних брокерів одиниці, відтак і частка позик, виданих через таких посередників, у 2007-му буде незначною. Рівня США (60-80% угод) український ринок досягне не раніше ніж через 7-10 років. За найоптимістичнішим прогнозом, наприклад у разі виходу на український ринок іноземної компанії, — через 5 років», — вважає Наталя Мацієвська.
На початок
Автор: Олександр РУБАН
|
